Сучасні технології мовно-літературного розвитку учнів загальноосвітньої школи

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти визначає метою освітньої галузі «мова і література» розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, активної громадської позиції.

Домінантою при створенні інноваційного освітнього простору є технології навчання, як матриця – тобто дієві способи і методи організації ефективності уроку.

Технологія – це система дій, яка підвищує ефективність навчання. Технологія навчання – сукупність завдань, адекватних до мети, принципів і умов навчання; форм, методів, прийомів, які забезпечують ефективне поєднання теорії і практики на уроках української мови та літератури.

Найголовніше, на що потрібно вчителю акцентувати увагу – це:

·               сучасність – прагнення до новизни і вдосконалення змісту уроку;

·               оптимальність – спроба досягти поставлених цілей при економічному використанні часу,

·               інтегральність – синтез знань з мови, літератури, історії і т. ін.,

·               науковість – опора на досягнення сучасної мовно-літературної освіти, лінгводидактики та лінгвопсихології, 

·               відтворення процесу навчання і його результатів,

·               програмування діяльності вчителя і учнів,

·               використання різноманітних засобів навчання та інформаційно-комп’ютерних технологій,

·               якісна і кількісна оцінка результатів уроку.

Хочу звернути увагу на конкретні технології:

1) Модульно-розвивальна технологія навчання – досягається за допомогою самореалізації особистості вчителя і учня, завдяки творчому прилученню до художніх творів, вивчення і популяризації рідної мови, що сприяє духовному та інтелектуальному розвитку особистості.

2) Проблемне навчання -  це створення для учнів проблемних ситуацій, в усвідомленні, сприйнятті, розв’язанні їх у процесі суспільної роботи учнів і вчителя за умов самостійності дітей під керівництвом дорослого.

 

                                        Таке навчання відбувається за визначеною схемою:

 

3) Застосування схемно-знакових моделей для глибокого засвоєння знань. На початку вчитель детально знайомить учнів з основним мовним явищем (дослідження якого є складним для учнів) і поступово переходить до детального його глибокого аналізу. Мета – навчити кожного учня шляхом від поглиблення теоретичних знань і до застосування мовленнєвих навичок у повсякденній практиці спілкування.

4) Інтегрований урок – поєднання відомостей з інших навчальних предметів однією темою (українська мова і література, література та історія, українська мова + російська мова, українська література + зарубіжна література).

Такі уроки сприяють інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін дізнатись і запам’ятати матеріал, досягти цілісності знань.

5) Особистісно-зорієнтований урок:

              стиль спілкування повинен ґрунтуватися на педагогіці співробітництва;

              урок будується на діяльнісній основі – учень активно працює одноосібно, в парі, групі;

              учитель створює атмосферу успіху, умови для самовизначення і самореалізації особистості учня;

6) Інтерактивний урок. Мета: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

 

 

Сучасні технології мовно-літературної освіти школярів сприяють створенню інноваційного освітнього простору і формуванню інноваційного креативного стилю діяльності вчителя.



Результати реалізації проблемної теми школи  у 2011-2016 н.р.


Науково-методична тема школи «Забезпеченная всебічного розвитку дитини як особистості, її нахилів, здібностей і талантів у процесі навчання і виховання»


2011-2012 н.р.

2012-13, 2013-14 н.р.

2014-15, 2015-16 н.р.



  • Вивчення і аналіз науково-методичної літератури.-Ознайомлення зі станом практики рішення даної задачі, виявлення основних проблем з теми.- Визначення змісту діяльності ланок методичної служби і окремих вчителів.
  •  Забезпечення  найбільш сприятливих умов навчально-виховного процесу для забезпечення розвитку дитини як особистості.
  • Створення бази даних учнів початкової школи з визначенням нахилів, здібностей і талантів з метою їх подальшого розвитку. Психологічний супровід
  • Вивчення досягнень педагогічної науки і практики. Методичні семінари, педагогічні читання, консультації, тематичні педради.- Адаптація теоретичних аспектів проблеми до навчально-виховного процесу та умов школи, впровадження в  практику.- Створення бази даних учнів середньої школи з визначення нахилів, здібностей і талантів з метою їх подальшого розвитку.
  •  Методичні пошуки вчителів, самоосвітня робота за індивідуальними темами з проблеми. Психологічний супровід.
  • Розроблення рекомендацій. Узагальнення, аналіз отриманих даних. Підведення підсумків роботи.- Аналіз досягнутих результатів.- Творчі звіти м/о вчителів-предметників. Практичне втілення напрацювань з проблеми.
  •  Поповнення методичного кабінету наробками з проблеми.


Мета роботи: забезпечення найбільш сприятливих умов для всебічного розвитку дитини як особистості, її нахилів, здібностей і талантів у процесі навчання і виховання.

Об’єкт роботи: діяльність педагогічного колективу щодо забезпечення сприятливого для розвитку дитини навчально-виховного простору.

Прогнозований результат: збільшення кількості учасників інтеллектуальних та творчих конкурсів, предметних олімпіад,  підвищення результативності навчально-виховного процесу, успішна соціалізація випускника в майбутньому.